Сценарій літературно-музичного вечора для учнів 5-8 кл "Казкові вечорниці"

Назва заходу : «Казкові вечорниці»

Мета заходу: залучати учнів до найпопулярнішого фольклорного жанру – казок, сприяти розвитку спостережливості, уваги, пам’яті, швидкості думки; розвивати творчі здібності, зв’язне мовлення; виховувати прагнення більше читати літературних творів; виховувати почуття доброти, толерантності.  

Обладнання: костюми для сценок, декорації, музичне оформлення (диск із записами інструментальної музики до постановок казок), чарівне дерево казкових завдань.

Форма проведення: казкові вечорниці.

Вікова група: 11—14 років.

Хід заходу

Звучать фанфари.

Ведуча 1. Доброго дня, шановні гості!

Ведуча 2. Раді вітати вас на нашому незвичайному святі.

Ведуча 3. Чи хотіли б ви знати своє майбутнє? Те що станеться з вами завтра, через тиждень, місяць, 20 років, коли випаде одружитись, скільки будете мати дітей?

 Ведуча 1. Я б не хотіла, ну якось не цікаво було б отак все знати.

  Ведуча 2. Однак не всі погодяться зі мною, така вже людська натура – хоче знати наперед.

Ведуча 3.  Є гарна приказка: “хочеш розсмішити Бога, розкажи йому про свої плани”. (Думаю, якби Бог не був Богом, Він би вже давно помер від сміху).

Ведуча 1. А ще є така штука, як доля, яка ніби то і визначена наперед, а з другого боку ми самі її визначили і продовжуємо визначати.

Ведуча 2. Так от, людська цікавість до майбутнього та долі невмируща і з давніх часів знаходить своє відображення у традиції та культурі багатьох народів.

Ведуча 3. Не виключенням є й український народ, а найбільш яскравим таким відображенням тої цікавості є Андріївські вечорниці.

Ведуча 1. Андріївські вечорниці – традиційні гадання на день святого Андрія, дуже давній слов’янський звичай, який йде з далеких язичницьких часів.

Ведуча 2. Як і зі всіма великими подіями дохристиянської язичницької культури, з приходом християнства, вечорниці склеїли із днем святого Андрія Первозванного, одного з дванадцяти апостолів Христа.

Ведуча 3. Звісно, до гадань та вечорниць, які тепер проходять в його день – 13 грудня, святий Андрій жодного відношення не має.

Ведуча 1. Колись давно вечорниці починались ще в кінці листопада та продовжувались аж до початку великого посту, брали в них участь здебільшого дівчата, хоча і хлопці теж.

Ведуча 2. Для проведення підшуковувалась простора хатинка, де всі збирались і засиджувались до вечора, звідси і назва – вечорниці.

Ведуча 3. Погода бррр, на дворі дощ зі снігом (чи сніг з дощем), роботи в полях всі завершились, на зиму запас заготовлений, що молодим людям ще робити лишається, як не збиратись на вечорниці? (телевізорів не було, а ніяких “контактів”, “однокласників”, “фейсбуків” й поготів, тож вечорниці були тими давніми “контактами”, які проходили в реалі).

Ведуча 1. Найбільш хвилююче питання, яке цікавить молодих незаміжніх дівчат усіх часів та народів – коли вони врешті вийдуть заміж, та чи буде ладним чоловік?

Ведуча 2. Хлопці теж збирались у компанії та ходили в гості до дівчат. Під час таких спільних посиденьок довгими зимовими вечорами між молодими хлопцями та дівчатами частенько зав’язувались серйозні стосунки, запалювався вогник кохання, а вже на літо справлялось весілля.

Ведуча 3. Таким чином, Андріївські вечорниці (і взагалі вечорниці) відігравали дуже корисну соціальну (і демографічну) функцію – сприяли створенню нових сімей, як наслідок збільшенню населення.

Ведуча 1. Отак і жили наші предки багато поколінь.

Ведуча 2. Сьогодні ж ми запрошуємо Вас на фантастично чарівне свято – Всі. КАЗКОВІ ВЕЧОРНИЦІ!

Ведуча 3. Зустрічайте! Одного разу в Чулаківці.

Українська хата, лунає сумна українська музика.

Дійові особи баба, дід, чорт, баба Яга.

Баба. Ой, діду! Щось так сумно, серце в’яне, душа сохне.

Дід. Оце вже дожилися. Що рідний чоловік гірше пареної ріпи.

Баба. Та ні, ти мене зовсім не зрозумів. Ти пам’ятаєш, що сьогодні за день.

Дід. Тьху, баба. Я вже не пам’ятаю, що ми зранку їли, а не те щоб який сьогодні день.

Баба. Діду, щось у твоїй маківці миршаві миші вже давно весь мак переточили. Та сьогодні ж 11 грудня, вечір. Як згадаю, як ми з дівчатами збиралися у цей день та ворожили, хіба ж я думала, що виграю таке спорт-лото, як ти. Нехай Господь боронить, так пощастило.

Дід. Бабо, та тобі як у тій приказці: «Сивина в голову, а біс в ребро». Ти пам’ятаєш, яку річницю нашого весілля ми святкуватимемо?

 Баба. Що?

Дід. Золоте весілля. 50 років. А в мене таке золото, що все життя ссе з мене життєдайну енергію, скоро вже захляну, бачу не помру власною смертю.

Баба. Дідуню, киця бабина. А дозволь мені поворожити. Може й дізнаюся, скільки тобі лишилося.

Дід. Тьху ти, геть стара здуріла

Дід йде зі сцени, а баба починає ворожіння.

Баба. Святий Андрію Первозваний, допоможи.

           Звідки милий прийде покажи.

Кидає чобіт, а тут вискакує чорт і баба Яга.

Танцюють танець нечистої сили.

Баба. Що за бісовщина???

Чорт. Чи ти, бабо, геть здуріла, викликала нас аж куди. Ти ба, молодого діда захотіла, а свого куди?

Баба. Я ж лишень молодість  згадати  хотіла, поворожити як колись, а діда я завжди кохала, в думці й іншого не мала.

Б. Яга. Постій, постій, подруго мила, мені детальніше розкажи, як ти тут ворожила і для чого поясни?

Баба. Розумієте в Україні є така традиція напередодні свята Андрія ворожити, щоб дізнатися, хто буде твоїм милим.

Б. Яга. Розуміло. А чому така похмура.

Баба. Бо ж сумно стало, хочеться вечорниць, а дід мій сказав, що я вже зовсім з розуму вижила.

Чорт. То це, бабуню, зовсім не проблема, хочеш тобі доведу і на мить можу повернути тобі молодість твою.

Баба. А хіба це ще можливо, що дасте чарівного зілля?

Баба Яга. Та ні. Ми влаштуємо тобі і нашим глядачам справжні казкові вечорниці.

Чорт. А нечиста сила проти і скоритися я можу лише перед прудким розумом. Ті, хто до нас хочуть, нехай собі голову поморочать.

Чорт. Що воно за диво? Чуєте, вже й народ іде. Ніби носом чують, де гуляння бере край, так  до нас уже мандрують, господине зустрічай.

Ведучі проводять конкурси для дітей, які завітали на казкові вечорниці.

Ведучий 2

1.  Скільки мешканців було у рукавичці? (Сім)

2.  Чим пригощала Лисичка журавля? (Молочною кашею)

3. Що в багатьох казках на бенкетах «По вусах текло, а  в рот не попадало»? (Мед-пиво)

4. У якій російській народній казці героям на шляху траплялися молочні і кисільні береги? («Гуси-лебеді»)

5. Кому в українській народній казці треба було відчинити, через поріг пересадити, нагодувати і  спати покласти? (Кобилячій голові)

6. Назвіть українську народну казку, у якій вчинено сім замахів на життя неповнолітніх. («Вовк і семеро козенят»)

7. Хто в українській народній казці «Коза-Дереза» вигнав Козу із зайчикової хатки? (Рак)

8. Як звали сестричку Котигорошка? (Оленка)

9. Яку казкову дівчинку хотіли віддати заміж за жабу? (Дюймовочку)

10. Як звали князя із казки О.С. Пушкіна «Казка про царя Салтана»? (Гвідон)

11. Скільки років спала спляча красуня? (Сто)

12.  Як називається казка, в якій царські сини, щоб знайти собі наречених пускали стріли із лука? («Царівна-Жаба»)

13. Чому дівчинка в українській народній казці «Кривенька качечка» пішла від діда та баби? (Вони спалили її гніздечко)

Хтось уже поспішає на вечорниці.

(На сцені з’являються Лисичка та Вовк)

-         Наче лев,  хоробра я,

  Хоч я звусь Лисицею.

  Не боюсь нікого я -

  Вовка і  міліції. 

  Хто за мною ганявся,

  Хто із мною змагався.

  З носом довгим назавжди

  Завжди залишався!.

-         Привіт, кумасю, куди це ти поспішаєш?

-         Та ось тут недалечко вечорниці будуть, може, поласую чим?

-         А ти хіба не наїлася?

-         Та де там. І трісочки в роті не було.

-         Ти, кумасю, як ота Коза-Дереза: «Бігла через місточок, ухопила кленовий листочок».  А сама ж начинку із пиріжків виїла? Виїла. І сміттячка напхала, хлопцям-пастухам підсунула…

-         Та що там тієї начинки: на один зубочок, як кіт наплакав.

-         А бичечка, мабуть, сама теж з’їла?

-         То і не бичечок, а телятко молочне, усе плакало, то я його до мамки-корівки в село відвела

-         Невже? У всякої Федорки свої одговорки, кажуть. А рибку де діла, що з возу поскидала. Дід і справді думав, що ти мертва, узяв на воротник бабі. А ти…

-         Рибу? У воду кинула, у річку віднесла. Ось!

-         А хвоста там мого не було випадково? Я ж тоді тебе послухав, хвоста в ополонку опустив. І що? Примерз. А ти ще й примовляла: «Мерзни,  мерзни вовчий хвіст»

-         Де там . Я тоді сама дуже змерзла, трохи дуба не дала. Ти на мене, куме, не берися і злого не тримай. Година лиха настала. Чув, може, що Півника Котик виручив, а Журавель без обіду мене лишив. Тому ось і поспішаю на вечорниці, сподіваюсь, поживлюся  чим- небудь. А ти, Вовче, не засиджуйся тут, здається мені, десь мисливці поряд, Червону Шапочку й бабусю шукають. Ти їх не бачив випадково?

-         Я?  А що я? Я нічого й нікого не їв.

-         Ховайся, куме, ідуть…

Виходять мисливці, ритмічно марширують під музику із рушницями.

- Стій! Стрілять будемо. Виходьте, хто сховався.

- Ми й не ховались зовсім, сіли трохи перепочити, на вечорниці поспішаємо.

- Чи не бачили ви Вовка, що з’їв Червону Шапочку й бабусю?

- А це хто?

- Це ж собака, дід вислав, щоб провів на вечорниці. А то хижаків розвелося!...

-  І ми хочемо повеселитися,  за  роботою ніколи й відпочити.

Ведучий 1

Зачекайте, спочатку мусите відповісти на запитання із чарівного дерева. На дереві, кажуть у казках, можуть  рости райські яблучка, блини чи пиріжки, а на нашому казковому дереві розміщені запитання і завдання.

Ведучий 2

Хто відгадає чи скаже правильно, той зможе потрапити на казкові вечорниці, які влаштовують для нас баба з дідом.

Ведучий 1

1. Назвіть рятівника Мухи-Цокотухи. (Комар)

2 .Де дід з бабою знайшли кривеньку качечку? (У лісі)

3. Скільки дійових осіб у казці «Ріпка»? (Шість)

4. Назвіть улюблене взуття діда з казки «Коза-Дереза». (Червоні чоботи)

5.  В чий будиночок забралася Коза-Дереза? (Зайчика)

6. Як називається казка, в якій хлопець з'явився на світ завдяки горошині? («Котигорошко»)

Ведучий 2

7. Що в українській народній казці не вдалося розбити ні дідові ні бабі,

                 а лише маленькій   мишці? (Яйце)

8. З ким став жити Пан Коцький після того, як його дід відніс до лісу? (З Лисичкою)

10.  Як звати дівчинку з блакитним волоссям із казки «Пригоди Буратіно»? (Мальвіна)

11. Яку домашню тварину дід зробив із соломи? (Бичка)

12. Як звали Півника в українській народній казці «Колосок»?(Голосисте Горлечко)

13. Кому з героїв української народної казки у скрутну хвилину допомогло гусенятко?

      (Івасику -    Телесику)    

14. У  якій українській народній казці битий небиту віз? (Лисичка-сестричка)

                                       На сцені з’являється Коза-Дереза

-         Чула, тут і мене згадували.  Либонь говорили, яка я гарна господиня, хоч лад навела у Зайчиковій хатці, бо павутиння було…  у кожному кутку. Портрети намалювала, а то все якісь вуха та вуса на тих портретах, а тепер – ріжки та борідка.

-         Я ж зовсім змінилася, запевняю. Шаную господаря свого – діда. Помирила його із бабою. Живуть – поживають і мене в гості виглядають. А сьогодні запросили на вечорниці. Та не саму, а з друзями. Гайда, кізоньки-сестриці,  заспіваємо веселенької

           Виконують «Пісню про гномика»  Наталі Май.

Ведучий1. Гарно співаєте. А чи зможете справитися і з музичними загадками з нашого  чарівного дерева. 

Відгадайте  мелодію із мультфільмів.  Хто її виконує ці пісеньки?

«Я Лисичка, я Сестричка», «Я Водяной, я Водяной»,  «Я на солнышке лежу», «Жили у бабусі два веселих гусі»

На сцені з’являється Зайчик (лунає музика)

-         Тсссс, тихенько. Це я,   хоробрий Заєць, ну,  майже хоробрий. Тепер намагаюся ні від кого не тікати, не труситись, не боятись, а про себе заявляти, танцювати і співати. Ось такий я Зайчик

Ведучий 1

-         Бачу, Зайчику, ти став сміливим.

Лисички вже не боїшся?

-Ні. А що вона тут?

- Побігла на вечорниці. Там зараз весело. Гадання, вареники, пісні та жарти.

- То, може, і мене пустять на вечорниці. Там мої друзі.

Ведучий 2.

- Може, Зайчику і пустять, але спочатку відгадай  загадку.

1.     Із пшеничного він тіста,

значить,можна його їсти.(Колобок)

-         Це ви натякаєте, що я хотів з’їсти Колобка? Так хай би не вихвалявся. А то : «Я від баби втік, я від діда втік…» Бо хто вихваляється, той лиха сподівається.

2.     Мій зелений піджачок

Весь пошитий з колючок

Тільки що мені робить

Я росту, а він тріщить.

 І нехай, коли порву,

То й без нього проживу.(Каштан)

-         Це що,  зелений їжак? Підкажіть, будь ласка.

-         Ні,  не їжак.

3.     Росте хлопець чепурненький

На городі в мене.

Чорні очі, жовті вії,

Капелюх зелений. (Соняшник)

-         У мене на городі  росте морква, буряк, огірки, капуста і ніяких хлопців.

Ведучий1

-         Бачу, Зайчику, ти мало моркви з’їв, ще тобі вчитися і вчитися в лісовій школі.

Тому пропоную інше завдання.    Відгадай назву казки за опорними словами:

Сльози, сміх, бочка, Макака.             «Цар Плаксій та Лоскотон» В.Симоненка;

 Небесна глина, бочка, Святий Миколай, фарба   «Фарбований Лис» І. Франка;

Ліс, сосна, сокира, вовночка, дід          «Хуха- Моховинка» В.Королева -  Старого;

 Риби з парасольками, червоний хрестик, півники, розплетена косичка .

                «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» Г. Малик.

                             Що об’єднує ці твори?    (це літературні казки)

-         Ось тепер проходь. На тобі морквинку, біжи на вечорниці.

Звучить пісня «Казкові сни» Наталі Май

Коли зоря на небі стане,

Ти подивись на небеса,

Ти доторкнись до зір руками,

І всі здійсняться чудеса.

У серці зоряного неба,

Живуть казкові, дивні сни,

В ночі спускаються до тебе

Бентежать душі нам вони.

2. Коли зоря на небі стане,

Ти зайвих слів не говори.

Ти доторкнись до зір руками

І жовтий місяць обійми.

3. Коли зоря на небі стане,

Ти подивись на небеса,

Ти доторкнись до зір руками,

І всі здійсняться чудеса.

Я знаю, що приходить диво,

До нас по зоряних стежках,

Любові, віри і надії –

Запалить вогник у серцях.

Інсценізація казок «Язиката Хвеська» та «Морозко».

Виконання пісні Наталі Май «Золота, золота зіронька у небі».

Ведуча . Добре з вами ми пограли, поки бабу в молодість повертали.

Ведуча 2. Весело було усім і дорослим і малим.

Ведуча 1. Та підійшов уже кінець.

Ведуча 2. А хто слухав - молодець.